Фразеологізми

Фразеологізм — семантично пов'язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції. Ще його називають «Крилатим висловом»

Інше визначення: фразеологізми — (фразеологічні звороти) стійкі словосполучення, які сприймаються, як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні.

Типи фразеологізмів	Визначення	Приклади
Фразеологічні зрощення	Стійкі, неподільні словосполучення, зміст яких не виводиться із значень слів, що входять до фразеологізму	дати драла, врізати дуба.
Фразеологічні єдності	Семантично неподільні і цілісні,але в них семантика частково мотивована значення слів, що становлять фразеологізм. Єдності не мають такого міцного поєднання, як зрощення	зітерти (розтерти, стерти) на порох (зітерти в порох, на прах).
Фразеологічні сполучення	Такі стійкі мовні звороти, в яких один із компонентів має самостійне значення, що конкретизується у постійному зв’язку з іншими словами	нічого в рот не брати (нічого не їсти).

Класифікація фразеологічних одиниць

Фразеологічні зрощення – семантично неподільні ФО, у яких цілісне значення невмотивоване, тобто не випливає із значень компонентів (бити байдики, точити ляси, собаку з’їсти)

Бити байдики

Фразеологічні єдності – тематично неподільні одиниці, але цілісне значення їх певною мірою мотивоване значенням компонентів (тримати камінь за пазухою, не нюхати пороху, прикусити язика)

Тримати камінь за пазухою

Фразеологічні сполучення – це такі стійкі мовні звороти, які не є “безумовними семантичними одиницями”, оскільки характеризуються певною самостійністю складових части. Одне слово у фразеологічному сполученні є стрижневим й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підстановку (бере досада (зло, страх, жаль);порушити питання (справу, проблему); не сходити з язика (уст)).

Зберігши три основні типи фразеологічних одиниць, М.Шанський виділив четвертий тип –фразеологічні вирази, що об’єднують такі стійкі у своєму складі і часто вживані фразеологічні звороти, які є не тільки семантично подільними, але й складаються цілком із слів із вільним значенням: Не все те золото, що блищить; Вовків боятися – в ліс не ходити.Часто на позначення фразеологізмів можна почути термін ідіома (дехто з мовознавців співвідносить ідіоми із зрощеннями і єдностями). Власне “Словник лінгвістичних термінів” (Д.І.Ганич, І.С.Олійник) трактує цей термін так – стійкий неподільний зворот мови, що виражає єдине поняття, зміст якого не визначається змістом його складових елементів:байдики бити, на руку ковінька.

Багатозначні фразеологізми

На базі вільного словосполучення внаслідок його переносного вживання виникає первинно-образне значення ФО. Наступне ж значення народжується вже на основі повторного переосмислення значення першої ФО, це значення є вторинно-образним.Прикладом може бути вислів віддати кінці. Пряме нефразеологічне значення – “відв’язати канат, коли судно відшвартовується”. Переносне, первинно-образне (перше фразеологічне) –іти чи від’їжджати звідкись (щодо людей). Наступне фразеологічне значення – вторинно-образне: іти з життя, помирати.
Приклад. Очі рогом лізуть:1) очі широко розкриваються від напруження тощо;
2) хтось через силу робить що-небудь;3) хтось незручно, неприємно себе почуває.

Oмонімія фразеологізмів

Під фразеологічними омонімами розуміють такі фразеологічні одиниці, які повністю збігаються за компонентним складом, але не мають нічого спільного у значенні.

Фразеологічна омонімія вивчена ще недостатньо в сучасному мовознавстві. Дослідники зазначають, що омонімічних фразеологізмів у порівнянні з лексичними значно менше.

Виникнення омонімів обумовлюється різними способами фразеологізації того самого вільного словосполучення. Так виникли фразеологічні омоніми пускати півня, що означає “підпалити щось…”, а також може мати значення “писнути, співаючи чи говорячи”. дати волю рукам – “побити когось”, дати волю рукам – “обнімати кого-небудь”.

Приклад. Дати волю рукам

1)“побити когось”,

2) “обнімати кого-небудь”.

Синонімія фразеологізмів

Фразеологічними синонімами називаються такі ФО, які позначають той же предмет дійсності, виражають те саме поняття, відтіняючи різні сторони його. Фразеологічні синоніми мають однотипне категоріальне значення.

Фразеологічні синоніми об’єднуються у синонімічні ряди, члени яких по-своєму розкривають певні поняття чи судження: “бути близьким до смерті”: на ладан дихати, бути однією ногою в могилі, три чисниці до смерті; “тікати”: пуститися берега, брати ноги на плечі, давати драла.

Для більшості фразеологізмів-синонімів характерні такі риси, як: однорідність моделі, співвіднесеність значення із значенням відповідної частини мови, а також своєрідна сполучуваність.

Об’єднуючись спільним значенням, синонімічні ФО розрізняються певними семантичними відтінками. Так фразеологічні синоніми на позначення поняття “багато” можуть мати такі відтінки: хоч греблю гати, по горло, як зірок у небі, тьма-тьмуща – сполучаються з широким колом понять; кури не клюють і хоч лопатою загрібай – стосовно грошей, коштовностей; як грибів після дощу – крім знач. “багато” має ще й відтінок “швидко”.

Aнтонімія фразеологізмів

Фразеологічні антоніми – це дві фразеологічні одиниці з протилежними значеннями, наприклад: у рот води набрати – теревені правити; кури не клюють – як кіт наплакав; жити як кішка з собакою – жити душа в душу.

Серед фразеологічного матеріалу можна визначити абсолютні антоніми, у яких протилежність семантики двох фразеологічних одиниць пояснюється наявністю частки не, що входить до складу компонентів: до пуття довести – не довести до пуття; ряст топтати – не топтати ряст.

Другу групу становлять фразеологізми-антоніми з різним компонентним складом, тобто різноструктурні: рукою подати – за тридев’ять земель; теревені правити – у рот води набрати.

Відбиття матеріального й духовногожиття народу у фразеології

Матеріальне й духовне життя народу становить невичерпне джерело ФО. ФО віддзеркалюють різні сторони народного буття.

1. Давній побут, трудові процеси селянського життя: волам хвости крутити, повертати голоблі, нарубати дров, ні в тин ні в ворота, передати куті меду.

2. Історичні події, факти життя: хоч куди козак, мандрівочка – рідна тіточка, сідати в чужі сани, накрити мокрим рядном.

3. Рослинний і тваринний світ: обідрати як липку, не ликом шитий, як з гуски вода, брати бика за роги.

4. Соціальні відносини: невістка – чужа кістка, кланятися в ноги, пасти задніх.

5. Одиниці виміру: від горшка два вершка, рукою подати, знати почому корець (фунт) лиха.

6. Духовна культура: читати глаголи, брати рушники, підкова на щастя.

7. Фольклор: хатка на курячій ніжці, залишити ріжки та ніжки, накласти головою.

Підкова на щастя

Хатка на курячій ніжці

Літературні фразеологізми

Сталі словесні формули, що являють собою часто повторювані в писемному й усному мовленні влучні вислови видатних осіб – письменників, філософів, учених,політичних діячів – об’єднуються під назвою крилаті вислови.

Крилаті вислови античного джерела:

а) Старогрецькі: ахіллесова п’ята, гордіїв вузол, сізіфова праця;

б) Староримські: гроші не пахнуть, перейти Рубікон, людина людині вовк.

Крилаті вислови релігійного походження:

а) Біблійні: випити чашу до дна, камінь спотикання, не хлібом єдиним, око за око;

б) Євангельські: блудний син, вовк в овечій шкурі, нести хрест, ходіння по муках.

Переклади влучних висловів із художніх, філософських та інших творів багатьох мов:

а) німецького походження: весна народів, переоцінка цінностей, чисте мистецтво;

б) французького походження: буря в склянці воді, варфоломіївська ніч,Золота молодь;

в) англійського походження: бути чи не бути, мета виправдовує засіб тощо.

Серед крилатих висловів чимало засвоєних із давньоруських джерел:ламати списи, сіяти смуток, іду на ви, мертві сраму не імуть.

Блудний син

Ахілесова п'ята